Військовий 105-ї бригади «Хуліган» розповів про роботу артилерії

Володимир працював водієм у Києві, а з початком повномасштабної війни став на захист України. Бойовий шлях розпочав у 85-му окремому батальйоні територіальної оборони на Кременеччині, де служив мінометником. Виконував завдання на Запорізькому напрямку, брав участь у контрнаступі 2023 року, згодом перевівся до 105-ї бригади, де нині обіймає посаду старшого офіцера артилерійської батареї.

За словами Володимира, артилеристу не обов’язково мати особливі риси характеру, натомість важливі фізична витривалість та стан здоров’я. «Головне, щоб здоров’я було, бо дуже важкі боєприпаси. Якщо машина не доїжджає, то їх треба доносити. Буває, що й до кілометра. Один боєприпас важить 43 кілограми», — розповідає військовослужбовець. Окрім сили, артилеристам потрібні уважність, уміння аналізувати ситуацію та працювати з відповідними програмами.

Володимир зазначає, що робота артилерії поєднує математичні розрахунки, технічні знання та практичний досвід. «І математику треба знати, і своє мислення мати. Головне — не поспішати, все добре обрахувати. Нам у цьому допомагає програма “Кропива”», — каже він.

Попри розвиток безпілотників, військовий переконаний, що повністю замінити артилерію вони поки не можуть. «Коли працює наша артилерія, то нашій піхоті спокійніше. Вони спокійніше в окопах себе почувають, бо знають, що хтось позаду стоїть і їх прикриває», — говорить «Хуліган». Ще однією перевагою він називає можливість працювати за будь-яких погодних умов.

Ефективність розрахунку залежить і від злагодженості колективу. За словами Володимира, кожен боєць має знати свої обов’язки та вміти замінити іншого. Він пригадує, що на початку служби також не мав достатньо практичних знань, а досвід переймав у побратимів.